Кодекс честі та служіння вчителя

01.12.2015 21:45

 

Кодекс створений на основі «Маніфесту гуманної педагогіки», прийнятий на Міжнародних Педагогічних Читаннях в м. Тбілісі (Грузія, 2014) та звернений до міжнародного педагогічного співтовариства.

 

Вчитель в еволюційному русі людства несе, береже та розвиває завоювання духу та розуму: бачить в собі та дітях нові незвичайні можливості та здібності, розкриває в них і в собі образ творця, тим самим змінюючи простір та світ. Кодекс покликаний надихати та спрямовувати вчителя на творчі звершення, а не нормувати та обмежувати їх працю. Він стверджує стосунки людей один з одним, розуміючи те, що кожен володіє безмежними можливостями. Вчитель відверто й мужньо відповідає на виклики часу, головним із яких є необхідність бути Духовно-моральною Людиною та виховати Духовно-моральну Людину.

 

Вчитель:

 

1.Розуміє: він - носій Світла, сила, що творить нову свідомість та нове життя суспільства; вважає свою професію служінням вищим ідеалам людства; сповнений відповідальності перед Творцем, перед майбутнім, перед долею кожного свого учня.

 

2.Наслідує заповіт класика: «Кожна школа, перш за все, повинна показати людині те, що в ній є найдорогоцінніше, змусити її визнати себе часткою безсмертного та живим органом світового духовного розвитку людства».   (К.Д.Ушинський).

 

3. Визнає, що духовний гуманізм, який синтезує у собі духовне та моральне, є основою оновлення царини освіти, та у відповідності з ним вибудовує своє педагогічне мислення та творчу освітню практику.

 

4. Вірить у безмежні можливості кожного учня; вірить, що кожна дитина несе в собі свій шлях, власну місію. Ця віра є джерелом для його оптимістичної та творчої професійної діяльності.

 

5. Любить дітей щиро, віддано, без умовностей. Мудра любов до кожного учня супроводжує всі його педагогічні діяння.

 

6. Прагне до мети виховання в кожному учневі особистості Благородної та Великодушної, людини культури, героя духу, громадянина Землі, патріота своєї Батьківщини.

 

7. Допомагає учням зрощувати в собі сенс життя, заглиблюватися в самопізнання, прагнути до самовдосконалення.

 

8. Виявляє особливу турботу про розвиток та збагачення духовно-морального світу своїх учнів, вчить жити, дорослішати та розвиватися в своєму духовному світі, мріяти, створювати красу, здійснювати благо; допомагає утверджувати уявне в зовнішньому світі.

 

9. Вибудовує власну діяльність та стосунки з учнями й кожним окремим вихованцем у відповідності з їх природним прагненням до розвитку (дорослішання, пізнання та свободи), допомагає кожному досягти успіху, розкрити в собі здібності й таланти.

 

10. Усвідомлює виняткове значення своєї суб’єктивної волі у творенні освітнього процесу, тому постійно зайнятий удосконаленням власного характеру, поглядів, педагогічної майстерності, духовно-морального світу; шукає та творить в собі педагога Світла для дітей Світла.

 

11. У своєму пошуку гуманного підходу до учнів керується принципами: виховання в учнів життя за допомогою самого життя; облагородження середовища навколо учня; пізнання у співпраці та співтворчості; терпіння, яке творить.

 

12. Старанно слідує законові творити, поглиблювати та зміцнювати духовну спільність, єднання та взаєморозуміння зі своїми учнями загалом та з кожним з них окремо.

 

13. Допомагає учням зрозуміти, що думка є всеначальною енергією; зрощує в них почуття відповідальності за свої думки; створює умови, щоб вони полюбили своє мислення; виховує в них добромислення та ясномислення, добромовлення та ясно мовлення.

 

14. Веде своїх учнів та кожного з них окремо від успіху до успіху, від труднощів до труднощів; вселяє в них віру в свої здібності, дає пережити радість пізнання; робить їх шукачами та відкривачами знань.

 

15. Домагається успішного засвоєння учнями державних освітніх стандартів та знаходить можливість розширити їх зміст теоріями, проблемами, гіпотезами, пошуками та відкриттями, що народжуються на небосхилі наук.

 

16. Залучає батьків до участі в організації шкільного життя їх дітей; робить свій педагогічний процес відкритим для них; спілкується з ними дружелюбно, з розумінням, допомагає їм розібратися у складних питаннях сімейного виховання.

 

17. Черпає натхнення для творчості та піднесеного професійного життя в педагогічних та філософських працях класиків світової педагогіки, в любові до учнів і постійної турботи про них, у пошуках розгадки складних виховних та освітніх завдань, у думці про те, що він «співробітник у Бога».

 

18. Творить та удосконалює в собі образ духовно-моральної особистості: є прикладом культури та моральності, ввічливості та співчуття; справедливий; живе по совісті; усміхнений, полюбляє гарний гумор; простий у спілкуванні; добромовний; спрямований до блага; стверджує торжество культури та вищі духовні цінності в собі та дітях.

 

19. Далекий від авторитаризму, від силових підходів до учнів. Не дратується, не втрачає самоволодіння, не підвищує голосу, не скаржиться батькам на провини дитини; не налаштовує їх проти неї, не обзиває та не принижує учня, не застосовує покарання.

 

20. Несе учням уроки, як дари свого духу; завжди готовий допомогти дітям у подоланні труднощів, радіє їхнім успіхам; захищає та оберігає їх від всього злого, відданий їм; вчиться у дітей того, який саме учитель їм потрібен.