Освіта Фінляндії

31.01.2016 21:37

«Або ми готуємо до життя, або — до экзаменів. Ми вибираємо перше». Тобто: чому фінська освіта вважається однією з кращих в світі?

Згідно результатів міжнародних досліджень, які раз на 3 роки проводить авторитетна Організація економічного співробітництва і розвитку, фінські школярі показали найвищий у світі рівень знань. Це діти, як найбільше на планеті читають, зайняли 2-е місце з природничих наук і 5-е — з математики. Але навіть не так це захоплює педагогічну спільноту, як те, що при таких високих результатах школярі проводять найменшу кількість часу  за навчанням.

Середнє загальноосвітнє обов’язкове навчання у Фінляндії включає школу двох ступенів:
— нижня (alakoulu), з 1 по 6 клас;
— верхня (yläkoulu), з 7 по 9 класс.

В додатковому 10 класі учні можуть покращити свої оцінки. Потім діти відправляються в професійний коледж або продовжують навчання в ліцеї (lukio), 11–12 класи в нашому звичному розумінні.

7 принципів «середнього» ступеня фінської освіти:

1. Рівність

– Шкіл

Немає ні елітних, ні «слабеньких». В найбільшій школі країни навчається 960 учнів. В найменшій — 11. Всі мають абсолютно однакове обладнання, можливості і пропорційне фінансування. Майже все школи — державні, є десяток приватно-державних. Різниця, крім того, що батьки вносять часткову оплату, — в підвищених вимогах до учнів. Як правило, це своєрідні «педагогічні» лабораторії, що слідують вибраній педагогіці: Монтессорі, Френе, Мортана і Вальдорфська школа. До приватних відносяться і установи з викладанням на англійській, німецькій, французькій мові.

Відповідно до принципу рівності, у Фінляндії існує паралельна система освіти «від дитячих садочків до університетів» на шведській мові. Не забуті й інтереси саамського народу, на півночі країни можна навчатися на рідній мові.

Донедавна фінам було заборонено вибирати школу, слід було віддавати дітей до «найближчої». Заборону зняли, бо більшість батьків так і віддають дітей «поближче», адже всі школи однаково гарні.

– Всіх предметів

Поглиблене вивчення одних предметів на шкоду іншим не вітається. Тут не вважається, що математика важливіша, наприклад, за мистецтво. Навпаки, єдиним виключенням для створення класів з обдарованими дітьми може бути схильність до малювання, музики і спорту.

– Батьків

Хто за професією (соціальним статусом) батьки дитини, вчитель дізнається в останню чергу, на випадок необхідності. Питання вчителів, анкети, що стосуються місця роботи батьків, заборонені.

– Учнів

Фіни не сортують учнів на класи за здібностями чи кар’єрними перевагами.

Також немає «поганих» і «хороших» учнів. Порівняння учнів один з другим заборонено. Діти, як геніальні, так і з великим дефіцитом розумових здібностей, вважаються «особливими» і навчаються разом з усіма. В загальному колективі навчаються і діти на інвалідних кріслах. При звичайній школі може бути створено клас для учнів із захворюваннями органів зору або слуху. Фіни стараються максимально інтегрувати в суспільство тих, кому потрібне особливе відношення. Різниця між слабкими і сильними учнями — найменша у світі.

«Мене дратувала фінська система освіти, коли в школі вчилась моя донька, яку за тутешніми мірками можна віднести до обдарованих. Та коли в школу пішов син, у якого безліч проблем, мені зразу все дуже сподобалось», — ділилась враженнями російська мама.

– Учителів

Немає «любимих» або «ненависних» дітей. Вчителі теж не прикипають душею до «свого класу», не виділяють «любимчиків» і навпаки. Будь-які відхилення від гармонії ведуть до розірвання контракту з таким учителем. Фінські вчителі повинні лише виконувати свою роботу наставника. Всі вони однаково важливі в трудовому колективі: і «фізики», і «лірики», і вчителі трудового навчання.

– Рівність прав дорослого (учителя, батька) і дитини

Фіни називають цей принцип «поважне ставлення до учня». Дітям з 1 класу пояснюють їхні права, в тому числі і право «скаржитися» на дорослих соціальному працівнику. Це стимулює фінських батьків до розуміння того, що їхня дитина — самостійна особистість, ображати яку заборонено як словом, так і поясом. Принижувати учнів у педагогів не вийде через особливості професії вчителя, прийнятих у фінському трудовому законодавстві. Головна особливість полягає в тому, що всі вчителі підписують контракт тільки на 1 навчальний рік, з можливим (або ні) продовженням, а також одержують високу зарплату (від 2 500 євро — помічник, до 5 000 — вчитель-предметник).

2. Безкоштовність

Крім самого навчання безкоштовні:
– обіди;
– екскурсії, музеї і вся позакласна діяльність;
– транспорт, який забирає і повертає дитину, якщо найближча школа знаходиться понад два кілометри;
– підручники, всі канцелярські приладдя, калькулятори і навіть ноутбуки-планшетники.

Будь-які збори батьківських коштів на будь-які цілі заборонені.

3. Індивідуальність

Для кожної дитини складається індивідуальний план навчання і розвитку. Індивідуалізація стосується змісту використовуваних підручників, вправ, кількості класних і домашніх завдань і відведеного на них часу, а також навчального матеріалу: кому «корінці» — більш детальний виклад, а від кого треба тільки «вершки» — коротко про головне.

На уроці в одному і тому ж класі діти виконують вправи різного рівня складності. І оцінюються вони згідно персонального рівня. Якщо зразково виконав «свою» вправу початкової складності, одержуй «відмінно». Завтра дадуть рівень вищий — не справишся — нічого страшного, знову одержиш просте завдання.

У фінських школах поряд зі звичайним навчанням є два унікальні різновиди навчального процесу:

Підтримуюче навчання «слабких» учнів — те, чим в Україні займаються приватні репетитори. У Фінляндії репетиторство популярності не має, шкільні вчителі добровільно справляються з додатковою допомогою під час уроку або після нього.

Корекційне навчання — пов’язане зі стійкими загальними проблемами  у засвоєнні матеріалу, наприклад, через нерозуміння нерідної фінської мови, на якій ведеться навчання, або у зв’язку зі складнощами із запам’ятовуванням, з математичними навичками, а також з асоціальною поведінкою деяких дітей. Корекційне навчання проводять у малих групах або індивідуально.

4. Практичність

Фіни говорять: «Або ми готуємо до життя, або — до екзамену. Ми вибираємо перше». Тому екзаменів у фінських школах немає. Контрольні і проміжні тести — на вибір вчителя. Існує тільки один обов’язковий стандартний тест по закінченню середньої загальноосвітньої школи, причому учителі не турбуються про його результати, ні перед ким за нього не звітують і дітей спеціально не готують: що є, те і добре.

У школі викладають тільки те, що може знадобитися в житті. Будова доменної печі, наприклад, не пригодиться, її і не вивчають. Зате тутешні діти з дитинства знають, що таке портфоліо, контракт, банківська карта. Вміють вирахувати процент податку на одержаний спадок або зароблений у майбутньому прибуток, створити сайт-візитку в інтернеті, прорахувати ціну товару після кількох знижок або створити «розу вітрів» на даній місцевості.

5. Довіра

По-перше, у шкільних працівників і вчителів: немає перевірок, райвно, методистів, які навчають як навчати і т.п. Програма освіти у країні єдина, але являє собою тільки загальні рекомендації, і кожен педагог використовує той метод навчання, який вважає доцільним.

По-друге, довіра до дітей: на уроках можна займатися чимось своїм. Наприклад, якщо на уроці літератури включено навчальний фільм, але учневі не цікаво, він може читати книгу. Вважається, що учень сам вибирає, що для нього корисніше.

6. Добровільність

Вчиться той, хто хоче навчатися. Педагоги постараються привернути увагу учня, але якщо у нього зовсім відсутній інтерес або здібності до навчання, дитину зорієнтують на практично корисну у майбутньому, «нескладну» професію і не будуть бомбити «двійками». Не всім будувати літаки, хтось має добре водити автобуси.

В цьому фіни теж бачать завдання середньої школи — виявити, чи варто  даному підлітку продовжувати навчання в ліцеї чи може  достатньо мінімального рівня знань, кому корисніше піти у професійне училище. Треба відзначити, що і той і інший шлях в країні однаково ціниться.

Виявленням здібностей кожної дитини до певного виду діяльності шляхом тестів і бесід займається штатний шкільний спеціаліст — «вчитель майбутнього».

Загалом, процес навчання у фінській школі м’який, делікатний, але це не значить, що можна «забити» на школу. Контроль шкільного режиму обов’язковий. Всі пропущені уроки будуть «відсиджені»  насправді. Наприклад, для учня 6 класу вчитель може знайти «віконце» у розкладі і  посадити його на урок в 2 класі: сиди, скучай и думай про життя. Будеш заважати молодшим — час не зарахують. Не виконаєш задане вчителем завдання, не працюєш на уроці — ніхто не буде викликати батьків, погрожувати, ображати, звертаючись до розумової неповноцінності або ліни. Якщо батьки також не стурбовані навчанням своєї дитини, вона спокійно не перейде до наступного класу.

Залишитись на другий рік у Фінляндії несоромно, особливо після 9 класу. До дорослого життя треба готуватися серйозно, тому у фінських школах є додатковий (необов’язковий) 10 клас.

7. Самостійність

Фіни вважають, що школа має навчити дитину головному — самостійного майбутнього успішного життя. Тому тут вчать думати і самим одержувати знання. Нових тем вчитель не розповідає — все є в книгах. Важливі не завчені формули, а вміння користуватися довідником, текстом, інтернетом, калькулятором — застосовувати потрібні ресурси для вирішення поточних проблем.

Також шкільні педагоги не втручаються в конфлікти учнів, даючи їм можливість підготуватися до життєвих ситуацій всебічно і розвинути вміння постояти за себе.

Навчальний процес в «однакових» фінських школах, тим не менше, організований зовсім по-різному.

Коли і скільки вчимося?

Навчальний рік у Фінляндії починається в серпні, з 8-го по 16-е, єдиного дня не існує. А закінчується в кінці травня. В осінньому півріччі є 3–4 дні осінніх канікул і 2 тижні різдвяних. Весняне півріччя включає по тижню лютневих — «лижних» канікул (фінські сім’ї, як правило, відправляються разом кататися на лижах) — і пасхальних.

Навчання — п’ятиденка, тільки в денну зміну. П’ятниця — «короткий день».

Чому навчаємось?

1–2 клас:

Вивчаються рідна (фінська) мова і читання, математика, природознавство, релігія (згідно віросповідання) або життєрозуміння (для тих, кого релігія не хвилює), музика, образотворче мистецтво, трудове навчання і фізкультура. На одному уроці може вивчатися відразу кілька дисциплін.

3–6 клас:

Починається вивчення англійської мови. В 4 класі — ще одна іноземна мова на вибір: французька, шведська, німецька або російська. Вводяться додаткові дисципліни — предмети за вибором, в кожній школі вони свої: швидкість друкування на клавіатурі, комп’ютерна грамотність, вміння працювати з деревом, хоровий спів. Майже в усіх школах — гра на музичних інструментах, за 9 років навчання діти попробують все, від дудочки до контрабаса.

В 5 класі додається біологія, географія, фізика, хімія, історія. З 1 по 6 клас навчання веде один учитель майже з усіх предметів. Урок фізкультури — це будь-яка спортивна гра 1–3 рази на тиждень, в залежності від школи. Після уроку обов’язковий душ. Література, у звичному для нас розумінні, не вивчається, це скоріше, читання.

Вчителі-предметники з’являються тільки в 7 класі.

7–9 клас:

Фінська мова і література (читання, культура краю), шведська, англійська мови, математика, біологія, географія, фізика, хімія, основи здоров’я, релігія (життєрозуміння), музика, образотворче мистецтво, фізкультура, предмети за вибором і трудове навчання, яке не розділяється окремо «для хлопчиків» і «для дівчаток». Всі разом вчаться варити супи і вирізати лобзиком. В 9 класі — 2 тижні знайомства с «трудовим життям». Учні знаходять собі будь-яке «робоче місце» і з великим задоволенням відправляються «на роботу».

Кому потрібні оцінки?

В країні прийнята 10-бальна система, але до 7 класу застосовується словесна оцінка: посередньо, задовільно, добре, відмінно. З 1 по 3 клас оцінки в будь-яких варіантах відсутні.

Всі школи підключені до державної електронної системи «Wilma», щось на зразок електронного шкільного щоденника, до якого батьки одержують особистий код доступу. Педагоги виставляють оцінки, записують пропуски, інформують про життя дитини в школі; психолог, соціальний працівник, «вчитель майбутнього», фельдшер теж залишають там необхідну батькам інформацію.

Оцінки у фінській школі не мають негативного значення і необхідні тільки для самого учня, застосовуються для мотивації дитини в досягненні поставленої цілі і самоперевірки, щоб міг покращити знання, якщо побажає. Вони ніяк не відображаються на репутації вчителя, школи і районні показники не псують.

Дрібниці шкільного життя

·        Територія шкіл не огороджена, охорона при вході відсутня. Більшість шкіл має систему автоматичного замка на вхідних дверях, потрапити в приміщення можна тільки згідно розкладу.

·        Діти не обов’язково сидять за партами-столами, можуть і на підлозі (килимі) розміститися. В деяких школах класи обладнані диванчиками, кріслами. Приміщення молодшої школи застелені килимами і килимками.

·        Форма відсутня, так як і будь-які вимоги з приводу одягу, можна прийти хоч у піжамі. Змінне взуття потрібне, але більшість дітей молодшої і середньої ланки бажають бігати у шкарпетках.

·        В теплу погоду уроки часто проводяться на свіжому повітрі біля школи, прямо на траві, або на спеціально обладнаних у вигляді амфітеатру лавочках. Під час перерв учнів молодшої школи обов’язково виводять на вулицю, хай навіть на 10 хвилин.

·        Домашнє завдання задають рідко. Діти мають відпочивати. І батьки не мають займатися з дітьми уроками, педагоги рекомендують замість цього сімейний похід в музей, ліс або басейн.

·        Навчання «біля дошки» не застосовуються, дітей не викликають переказувати матеріал. Вчитель коротко задає загальний тон уроку, потім ходить між учнями, допомагаючи їм і контролюючи виконання завдань. Цим же займається і помічник учителя (є така посада у фінській школі).

·        В зошитах можна писати олівцем і стирати скільки завгодно. Мало того, і вчитель може перевірити завдання олівцем!

Ось так виглядає фінська середня освіта в досить короткому викладі. Комусь вона може здатися  неправильно. Фіни не претендують на ідеал і не заспокоюються на досягнутому, навіть в найкращому можна знайти мінуси. Вони постійно досліджують, наскільки їхня шкільна система відповідає змінам, що відбуваються в суспільстві. Наприклад, в даний час готуються реформи, що передбачають розділити математику на алгебру і геометрію і збільшити години викладання цих предметів, а також виділити літературу і суспільну науку як окремі предмети.

Однак найголовніше,  фінська школа наразі робить. Їхні діти не викрикують вночі від нервового перенапруження, не мріють скоріше вирости, не почувають ненависті до школи, не виснажують себе і всю сім’ю, готуючись до чергових екзаменів. Спокійні, розсудливі і щасливі, вони читають книжки, легко дивляться фільми без перекладу на фінську мову, грають в комп’ютерні ігри, ганяють на роликах, великах, байках, створюють музику, театральні п’єси, співають. Вони радіють життю. І між усім цим встигають ще й вчитися.

Автор: Наталья Киреева, Хельсинки